Нервова система


Опорно-рухова система


Кровеносна система


Дихальна система


Травна система


Видільна система


Про сайт


Цікаві тести


Передній вид нирок
1. Наднирковик. 2. Верхній полюс. 3. Права ниркова артерія. 4. Права нирка. 5. Внутрішній край. 6. Ворота нирки. 7. Зовнішній край. 8. Ниркова миска. 9. Фіброзна капсула. 10. Нижній полюс. 11. Права ниркова вена. 12. Правий сечовід. 13. Яєчна вена. 14. Яєчна артерія. 15. Лівий сечовід. 16. Нижня брижова артерія. 17. Нижній полюс. 18. Яєчна артерія. 19. Миска. 20. Яєчна вена. 21. Зовнішній край. 22. Внутрішній край. 23. Ліва ниркова вена. 24. Ліва ниркова артерія. 25. Ліва нирка. 26. Верхній полюс. 27. Наднирковик. 28. Верхня брижова артерія. 29. Брюшна аорта. 30. Нижняя порожниста вена.

У результаті обміну речовин в організмі людини утворюються кінцеві продукти: вода, вуглекислий газ і сечовина. Усі ці речовини, а також непотрібні й шкідливі для організму сполуки, що потрапили до нього з їжею, повітрям тощо, надлишок води і солей безперервно надходять у кров, лімфу і міжклітинну рідину та виводяться назовні за допомогою органів дихання, травлення, сечовиділення, печінки та шкіри. Через органи дихання з організму виводяться вуглекислий газ і певна кількість води (приблизно 400 мл на добу) у вигляді пари. Солі важких металів (мідь, свинець тощо), які випадково потрапили з їжею до кишечника, а також продукти гниття всмоктуються з кишечника в кров і надходять до печінки. У ній вони знешкоджуються, сполучаючись з органічними речовинами, втрачають при цьому токсичність і в складі жовчі виводяться через кишечник. Основна кількість води (приблизно 2 л) з розчиненими в ній сечовиною, хлористим натрієм та іншими неорганічними речовинами виводяться переважно органами сечовиділення, решта потовими залозами шкіри. Таким чином, завдяки діяльності легень, печінки, нирок та шкіри з організму видаляються кінцеві продукти катаболізму, шкідливі речовини, надлишок води, неорганічні речовини і підтримується сталість внутрішнього середовища. До органів сечовиділення належать нирки, сечоводи, по яких сеча постійно відтікає з нирок, сечовий міхур, де вона збирається, й сечівник, по якому сеча виводиться назовні при скороченні мускулатури сечового міхура.

Будова нирок

Нирки - парні органи (права і ліва) бобоподіб-ної форми, що розташовані з обох боків хребта в поперековій ділянці черевної порожнини. Маса кожної з нирок у дорослої людини становить близько 150 г. Зверху нирки вкриті щільною оболонкою. Через внутрішню увігнуту сторону проходять сечовід, ниркові артерії, вени, лімфатичні судини та нерви. На поздовжньому розрізі нирки видно, що тканина її складається з двох шарів: зовнішнього (темнішого) - кіркової речовини, та внутрішнього (світлішого) - мозкової речовини. У нирці є порожнина - ниркова миска, яка переходить у сечовід. Під мікроскопом можна помітити, що кожна нирка складається з величезної кількості (близько мільйона) складних утворів - нефронів. Нефрон (від грецького nephros - нирка) є функціональною одиницею нирки. Початковий відділ нефрону - ниркове тільце, що складається з судинного клубочка, оточеного бокаловидною капсулою. Капсула нефрону нагадує кулю, верхня частина якої втиснута в нижню таким чином, що між її стінками утворюється щілина - порожнина капсули. Від неї відходить тоненька й довга звивиста трубочка - звивистий каналець першого порядку. Він доходить до межі кіркової і мозкової речовини, де звужується, спрямляється і в мозковій речовині утворює петлю нефрону, яка повертається до кіркової речовини. Тут каналець знову стає звивистим (каналець другого порядку) і відкривається в збирну трубочку. Збирні трубочки, зливаючись, утворюють протоки, що відкриваються у ниркову миску. Стінки канальця, як і кожна з двох стінок капсули, утворені одним шаром епітеліальних клітин. Ниркова артерія, увійшовши в нирку, розгалужується на велику кількість гілочок. Найтонша судина, так звана приносна артерія, заходить у втиснуту частину капсули й утворює там клубочок капілярів, які збираються у судину, що виходить із капсули, - виносну артерію. Остання підходить до звивистого канальця і знову розпадається на капіляри, які його обплітають. Ці капіляри збираються у вени, що зливаються й утворюють ниркову вену, яка виносить кров з нирки. Отже, кров, яка надходить до нирок, послідовно проходить дві капілярні сітки, розташовані одна за одною: сітку капілярних клубочків і сітку капілярів, що обплітають ниркові канальці. Така будова капілярної сітки нирок сприяє швидкому видаленню з організму непотрібних йому речовин.

Утворення сечі

До нирок підходить велика кількість крові, з якої внаслідок складних процесів фільтрації і реабсорбції утворюється сеча. Фільтрація відбувається в капсулах. Приносна артерія більша діаметром, ніж виносна, і тому тиск крові в капілярах клубочка досить значний (70-80 мм рт.ст.). Завдяки такому високому тискові плазма крові разом із розчиненими в ній неорганічними та органічними речовинами видавлюється крізь тонку стінку капіляра у порожнину капсули. При цьому профільтровуються речовини з відносно малим діаметром молекул. Великі молекули (білків, жирів), а також формені елементи крові залишаються в крові. Таким чином, у результаті фільтрації в порожнині ниркової капсули утворюється рідина, що називається первинною сечею. До її складу входять всі компоненти плазми крові (солі, амінокислоти, глюкоза та інші речовини), за винятком білків. Концентрація цих речовин у первинній сечі така сама, як і в плазмі крові. Отже, первинна сеча - це профільтрована плазма крові. До складу первинної сечі входять також сечовина, сечова кислота. За добу у людини утворюється 150-170 л первинної сечі Це пов'язано з тим, що через нирки за добу протікає 1 500-1 700 ; крові, та з тим, що загальна фільтраційна поверхня капілярів клу бочка дуже велика. З капсул первинна сеча надходить до канальців. У міру її проходження по канальцях епітеліальні клітини їхніх стінок вбирають у кров значну кількість води і потрібні організму речовини Цей процес називають реабсорбцією. На відміну від фільтрації він перебігає завдяки активній діяльності клітин епітелію канальців з витратами енергії і поглинанням кисню. Деякі речовини (глюкоза, амінокислоти) реабсорбуються цілком, інші речовини (мінеральні солі) всмоктуються з канальців у кров у потрібних організмові кількостях, а решта виводиться назовні. Після реабсорбції утворюється так звана вторинна сеча. У вторинній сечі за нормальної роботи нирок немає білка і глюкози, їхня поява свідчить про порушення роботи нирок. Вторинної сечі утворюється небагато - близько 1,5 л за добу. Решта первинної сечі із загальної кількості 150-170 л всмоктується в кров через стінки канальців, загальна поверхня яких складає 40-50 м2. Утворення сечі - це безперервний процес, при якому нирки виконують велику роботу, яка потребує великої кількості енергії. Свідченням цього є те, що нирки маючи порівняно невеликі розміри використовують багато кисню (8-10% всього кисню, який поглинає людина) та поживних речовин.

Роль нирок у підтриманні водно-сольового гомеостазу

Крім виділення кінцевих продуктів обміну речовин, нирки беруть участь у регуляції водно-сольового обміну і в підтриманні сталості осмотичного тиску рідин тіла. Залежно від концентрації мінеральних солей у крові і в тканинній рідині нирки виділяють більш або менш концентровану сечу. Цей процес регулюється нервовою системою і гуморальними речовинами. Коли концентрація солей у крові підвищується, подразнюються рецептори, розташовані в кровоносних судинах. Збудження від них надходить до центру сечовиділення в проміжному мозку і спричинює виділення гіпофізом антидіуретичного гормону, який підсилює реабсорбцію води в канальцях. У результаті цього сеча стає концентрованішою і з нею з організму виходить надлишок солей. Коли в організмі забагато води, гіпофіз виділяє менше гормону, реабсорбція зменшується і зайва вода виходить із сечею. Основна функція нирок - це видалення з плазми крові кінцевих продуктів метаболізму (сечовини, сечової кислоти тощо), а також непотрібних і шкідливих для організму речовин.

Сечовий міхур та рефлекторний характер виведення сечі

Утворена в нирці сеча стікає в так звану ниркову миску, що переходить у сечовід - тонку м'язову трубку, яка з'єднує нирку з сечовим міхуром, розташованим у ділянці таза. Сечовий міхур - це м'язовий мішок, який є резервуаром для збирання сечі. Його об'єм у дорослої людини досягає 750 мл. Вихід із сечового міхура у сечівник закритий двома м'язовими потовщеннями - сфінктерами, завдяки чому сеча не витікає назовні. Виділення сечі регулюється рефлекторно. Дуги цих рефлексів проходять через крижовий відділ спинного мозку. Сечовиділення у людини відбувається довільно. Це пов'язано з впливом нейронів кори великого мозку. Вони гальмують або, навпаки, активізують центри спинного мозку. Коли у сечовому міхурі збирається певна кількість сечі, м'язи міхура скорочуються і сеча виводиться з організму через сечівник (акт сечовипускання). У дітей довільне виділення сечі встановлюється до 2-3 років життя.